Для тих, хто прийшов в баню перший раз

1. Спочатку паритися, потом митися.
2. Буде корисно прийняти теплий душ (2-3 хв.) перед парною.
3. Не треба мочити голову, але капелюха  бажано змочити холодною водою.
4. В парну заходьте тільки у капелюсі, краще повстяної або зробіть чалму з рушника.
5. Віники обирайте короткі, пухкі та легкі – краще два.
6. Дуже допомагає зберегти долоні від потертостей віниками звичайні рукавиці.
7. В перший захід в парну спочатку прогрійтеся без віника 5-7 хвилин. Потім випийте гарячого чаю для покращення прогрівання «з середини».
8. Піддавайте тільки окропом; старайтесь піддавати маленькими порціями і тільки в найгарячише місце пічки (вода в такому місці буде як би «хлопати» або «вибухати») від цього пар буде сухий, а потім «легкий» або «м’який».
9. Відпочивайте після парилки, не охолоджуючись, уникайте протягів.
10. Протяжність банної процедури визначається Вашим станом, але не слід зловживати парною.
11. Дуже хороший принцип для бані – поступовість та помірність.
12. Якщо Ви фізично готові і вирішили викупатися в снігу або пірнути в купелі з крижаною водою. Ви пришли в баню і вже зайшли декілька разів в парну. Тепер можна спробувати – спочатку міцно прогрійтеся в парній, а після кулею на сніг/воду і знову кулею в парну, гарненько пропарюватися з віниками.

Неписані закони (правила)

При зустрічі у дверях бані (мильного, парильного відділень) переваги має той хто заходить без урахування віку.
За проханням літніх, хворих, вагітних поступайтеся містом та надавайте необхідну допомогу: ввести або вивести з парилки, принести води і таке інше.
Категорично забороняється приносити в парильне відділення будь-які скляні предмети. Забороняється заходити в парилку з милом або в ній митися.
Забороняється курити в будівлі бані.
Ніколи не відмовляйте літнім людям в проханні попарить їх віником.
Не користуйтеся чужими предметами: милом, ножицями, мочалкою, віником, пемзою, розчіскою і таке інше.
Не заносьте в мильне відділення гострі речі: бритвене лезо і таке інше.
Людину, який стало зле в парильному або мильному відділенні, негайно виведіть в роздягальню і надайте їй допомогу.
Не вступайте в конфліктні розмови, старайтесь попереджувати сварки.
Не слід знаходиться в бані більше 2,5 годин.

Як правильно користуватися банею

Парься — не ожгись,
поддавай — не опались,
с полки не свались.

Не посвячений в мистецтво баної процедури скептично поставиться до запитання: «А ви вмієте користуватися банею?» Не замислюючись, відповідь: «А що тут складного? З початку попарюсь, а потів помиюся під душем – і готово». Справжні любителі бані так не скажуть.
Мистецтво баної процедури складається багатьох компонентів: підготовки оптимального жару, створення потрібної вологості повітря та приємних запахів в парильні, правильно обраного і спеціально підготовленого віника та вміння їм постягатися, своєчасного застосування контрастних впливів і багато інших моментів, від яких буде залежати ваш настрій та здоров’я.

Вибір віника

Для більшого жару та задоволення любителі паритися з давнини використовують різні засоби. Так, наприклад, мексиканські індіанці для цієї мети застосовували духмяні трави, якими нагнетали горячу пару, а потім прикладали їх до тіла, створюючи тим самим тепловий компрес. Давньослов’янські племена використовували стьобання по тілу гілками з берези, клена, дуба. Настільки цей звичай був розповсюджений та цінний, говорить той факт, що одне плем’я сплачувало дань іншому березовими віниками.
Хоча давньослов’янський звичай паритися з березовими або дубовими віниками сягає своїм корінням в далекі часи, не можна казати, що він цілком належить тому минулому. Навпаки, зараз стьобання віником проводиться по-науковому і є дані про користь його застосування. Віник подвоює ефект бані. Відповідно, віник є невід’ємною частиною банної процедури. Невипадково старовинні руські приказки свідчать: “В бане веник — господин”, “В бане веник дороже денег”, “Баня без веника, что самовар без трубы”.
Який же віник обрати? Ви, напевно, звернули увагу на те, що при купівлі його одни надають перевагу березовим, а інші дубовим. Часто виникає спір про переваги того чи іншого сорту віника.

Березовий віник. 11[1]
Старовинна загадка свідчить: “Стоит дерево, цветом зелено, в этом дереве — четыре угодья: первое — больным на здоровье, второе — людям колодец, третье — от тьмы свет, а четвертое дряхлым пеленанье”. Що це за дерево? Звичайно це, береза. Паритися в бані березовим віником, готувати ліки на бруньках та листях – “хворим на здоров’я”; вгамовувати спрагу березовим соком – “людям колодязь”; освячувати житло лучиною, пекти жаркими березовими дровами – “від пітьми світло”.  Так, з незапам’ятних часів зберігають люди любов до цього дерева.

Хімічний аналіз листя берези показав, що в них багато ефірного масла, є дубильні речовини, вітамін С, провітамін А. Бруньки, сік та кора берези мають лікувальні властивості. Ось чому з давнини люблять березу не тільки на Русі, але й інших країнах.
Березові віники заготовлялися в середні липня. Більшість шанувальників бані вважають, що найкраще опахало готується м’яких, гнучких березових гілок, які після запарювання видають ніжний аромат, він тримається на шкірі до 5-7 годин.
Але не всі види берези придатні для використання. Тільки кучерява береза і підвиди срібної більш за все підходять для банного віника, так як він добре зберігається і має багато листя. Якщо ці види недоступні, можна використовувати білу березу. Березовий сік є освіжаючим, смачним, корисним напоєм, добре вгамовує спрагу. Тому після жаркої бані корисно випити склянку прохолодного березового соку.

Дубовий віник.54[1]
Небагато дерев користуються такою любов’ю та повагою у різних народів, як дуб. Слов’яни, древні греки, римляни ще на зорі своєї історії поклонялися цьому могутньому дереву, вік якого нерідко перевалював за 1000-1500 років. Вони приписували йому чудодійні властивості, склади про нього міфи, легенди, пісні. В Греції дубова гілка була емблемою сили, могутності та знаті. Дубовими віниками нагороджували воїнів, які вчинили видатний подвиг.
Подібно грекам та римлянам, слов’яни теж відносили дуб до числа святих дерев.
Але не тільки за довголіття та величаву красу дуб здобув любов та вдячність мільйонів людей. Велика користь, яку надає дуб людству.
Листя дуба, наприклад, містять велику кількість дубильних речовин. Дубовий відвар застосовується при деяких хворобах шкіри, сильній пітливості ніг. Багато століть гілки дуба використовуються в бані в якості віника з метою глибокого прогрівання та лікування.
Віник з дубових гілочок міцний: якщо їх заготовили вчасно і правильно зберігали, то його вистачить на 2-3 бані. Листя навіть у гарно розпареного віника, завжди помірно сухі, що полегшує процедуру і не дуже випалює тіло.
Дубові віники слід  заготовляти в серпні.

Евкаліптовий віник. 

Цей віник частіше за все застосовують на Кавказі. Недолік його складається в тому що, гілки в нього занадто тонкі, гнучкі, а листя – довгі. Таким віником дуже важко керувати під час стегання в парильці, необхідно додатково витрачати сили на розмахування. А в бані сили потрібно берегти. Крім цього, евкаліптовим віником майже не можливо проводити розтирання по тілу. Справжні парильники зазвичай віддають перевагу комбінованим віникам. Наприклад, в березовий або дубовий додають 3-4 гілочки евкаліптового, або дубовий поєднують з березовим, або в березовий додають 2-3 гілочки полині або смородини і т.д.

Листя евкаліпту містять от одного до трьох процентів ефірного масла, з яким і  пов’язані основні лікарські властивості. Найкращий віник для бані буде той, що заготовлявся в серпні-вересні, а найбільш цілющий лист для настоянки – це зібраний наприкінці осені, листопад-грудень. Настоянка з евкаліпту використовується в парилці в якості антисептичного засобу, як інгаляція при хворобі гортані, трахеї та бронхів.
Евкаліптове масло містить різні хімічні речовини, завдяки яким воно володіє антисептичними (дезінфікуючими) та болезаспокійливими речовинами. Це масло в поєднанні з скипидаром рекомендується втирати після баної процедури людям, які страхають невралгією, міозитом (запалення м’язів), а також при ударах, розтягах та білі в суглобах.

Кропив’яний віник.
В останні роки в містах не побачити, щоб парились кропив’яним віником. Тому багато хто не знає, як його правильно робити.
Про кропив’яний духмяний віник любителі бані надавали гарні відгуки. Але люди які не знаю, можуть негативно і навіть з переляком віднестися до нього.  Так, дійсно, можна і захворіти, адже при опіках  кропивою у людини на шкірі виникають пухирі. підвищується загальна температура тіла, з’являються й інші неприємні відчуття .
Але якщо кропив’яний віник приготувати за правила, як це роблять обізнані люди, то такий цілющий віник займе перше місце. Особливо йому будуть вдячні ті, в кого болить часто  поперек,  “ломлять” суглоби, мучить ревматизм і таке інше.
Віник з кропиви в’яжеться невеликим, перед використанням його на 1-2 хвилини опускають в гарячу воду, а потім на 3-4 хвилини в прохолодну (процедура повторюється 1-2 рази), після чого можна і використовувати.
Якщо потрібно, щоб кропива “палила”, а такий віник полюбляють люди похилого віку, так як в них чутливість зменшена і потрібно прогріти такі частини тіла, як поперек, ділянка лопаток, стопи ніг, в цьому випадку кропив’яний віник опускають на 1-3 с в окріп, після чого можна паритися. Але для цього потрібно додатково зайти в парильню і побути там 5-7 хвилин. Стягати їм потрібно легко, начебто спеціально “жалить” шкіру, тоді він дає найбільший ефект.

Хвойний віник.Hvojnyj-venik[1]

Такий віник Такой веник заварюють 10-15 хвилин в крутому окропі, і як тільки він пом’якшає, то можна і починати паритися. Але при цьому не можна забувати про те, що в перший захід їм не паряться, можна шкіру ранити, і тоді буде зуд. Паритися хвойним віником слід, коли шкіра добре прогріється, стає еластичною. Не рекомендується паритися хвоєю і тим, у кого дуже чутлива шкіра.
В районах, де не ростуть береза, дуб, можна використовувати для виготовлення віників багато інших  широколистих порід, таких як клен, горіх, гірський ясень та інші. Добре паритися і лавровим віником.

Запарювання віника.
Якщо віник свіжий, їм паряться зразу. Запарений свіжий віник стає “розкиснутим”, важким. Крім того, він швидко “загострюється”, і шкіра не витримує печіння.
Сухий віник необхідно опустити на 15-20 хвилин в холодну, а потім на 1-3 хвилини в горячу воду. Занадто пересохлий віник потрібно розпарювати в окропі 10-15 хвилин або його потрібно за 10-15 годин до бані змочити холодною водою і завернути в сиру тряпку, а можна опустити в ведро з холодною водою. Такий віник перед парюванням вже не заварюють окропом. Віник, який виготовили за вказаною технологією, завжди буде сухим, духмяним, м’яким, з нього ніколи не облетить листва і вистачить його на 2-3 бані (при правильному використанні в парильні і зберіганні).
Після того як віник розпариться, вода (настій) стає темною і більш походит на зелений чай. Настій розводять окропом і підливають на розпечені камені або обливають стіни, він насичує парильню приємним ароматом. Цією ж настоянкою наприкінці банної процедури корисно вимити голову, це укріплює коріння волосся, а лупа після 6-9 процедур зменшується.
Ну а як бути, якщо часу не має, а віник занадто сухий, не уходити із-за цього з бані? Є засіб приготування в цьому випадку. Візьміть таз гарячої води, опустіть в нього віник і покладіть його на камені в піч на 1-3 с. При цьому віник перевертайте і протряхайте, щоб він не обгорів, а рівномірно розпарився. Повторіть 2-3 рази. На цю процедуру досить 1-2 хвилини.

Процедури перед парною

Перед тим як відправитися паритися, необхідно подбати про місце, де б ви могли залишити мило, віник и таке інше. На цій лавці Вам прийдеться відпочивати після парної. Лавку необхідно обирати в такому місці, щоб там було тепло, багато повітря і не було протягав. Лавку обливають гарячою водою, пока вона не стане гарячою. Потім в один таз наливають окріп і в нього опускають віники, а іншим накривають.
Особливо важливо підготувати свій організм до зустрічі з гарячим паром тим, хто не зразу адаптується до високої температури, а також новеньких, людей похилого віку, хворих з порушенням кров’яного тиску. Для таких людей спочатку корисно прийняти гарячий душ або гарячі ванночки для ніг. Після цього можна йти в парильне відділення.
Перед тим як перейти в парильне відділення, необхідно вимитися під теплим душем (35-38 градусів) на протязі  2-3 хвилини, але так щоб голова залишилася сухою: так буде легше переносити високу температуру в парному відділенні. Перед парною не рекомендується митися з милом: воно знімає з тіла жир, який зберігає шкіру від печіння під час відвідування парильного відділення, тим паче, якщо будите паритися з віником. Митися з милом необхідно після того, як завершити паритися. Прийняв душ, вдягають капелюха, можна на голову пов’язати і рушник у вигляді чалми. Капелюх можна можна змочити холодною водою, така процедура зменшить частоту серцебиття, і покращить загальне самопочуття.

При використанні шапочками (чалмами і іншими.) тех потрібно знати декілька простих, але дуже важливих правил. Шапочка ні в якому випадку не повинна давити голову, повинна бути легкою і при цьому достатньо вільно сидіти.
Тісна шапочка може стати причиною недомагання, головної болі, поганої переносимості пари і таке інше.
Парне відділення повинно бути і міру сухим та добре провітрюватися, і чисте. Якщо ви, заходячи в парильню, відчуваєте неприємний запах піту або інший, не починайте паритися. Таку парилку необхідно хоча б провітрити.

Найкращий час для відвідування бані – ранок. Цінителі банного жару кажуть: потрібно ходити на “первак”. В бані, де є басейн, корисно поплавати 15-20 хвилин, але до парної. Ми не обмовилися: рекомендуємо поплавати, а не купатися. Після плавання ви повинні “відчути” свої м’язи, вони будуть в тонусі. Природно, частота пульса при цьому не повинна дуже збільшуватися.
Поплавати особливо корисно людям, які мають збиткову вагу,  які ведуть малорухомий спосіб життя, а також для зняття напруги м’язів після фізичного навантаження, бігу, заняття атлетичною гімнастикою. Температура води в басейні повинна бути не нижча 20 градусів. Після плавания приймають душ (36-38 С) на протязі 1-3 хвилин. Це підготовлює тіло і дозволить легше перенести високу температуру в парильні.

Після короткого відпочинку (а він визначається індивідуально для кожного) можна йти паритися. Налейте в таз окріп (з додаванням ароматичних олій) і по 100-200 мл доливайте на розпечені камені до отримання потрібної температури (якщо будити паритися з віником зволожуйте більше) та вологості повітря. Пам’ятайте, що полив каменів невеликими порціями окропу дозволяє “створити” пару менш вологим. Про таке кажуть: “легкий”, “м’який”. Секрет простий: коли підливають воду великими порціями, вона не встигає повністю випаруватися (крім того, остигають камені) і важкою водяною парою осідають донизу. В результаті пара пече, додаткову навантажуючи серцево-судинну систему, людина відчуває втомленість. Про таку пару кажуть: “сирий”, “важкий”. Знавці підливають воду на камені маленькими порціями, стараючись знайти саме розпечене місце (коли вода начебто вибухає гучним хлопком, потрапляючи на камені) для того, щоб пару зробити сухим і камені не залити.

В сухоповітряних банях (наприклад, саунах), де температура повітря 90 – 120 градусів, збиткова сухість подразнює слизову носоглотки. С метою зволоження поливайте гарячою водою стіни та стелю. В сухій бані листя віника миттєво закручуються, стають ломкими та обсипаються. Для того щоб цього не сталося, візьміть в парилку таз з гарячою водою та періодично опускайте в нього віник.

Як зробити пару

Споконвіку на Русі існували традиції, які запозичені багатьма народами, як готувати духмяний пар. При створенні його використовували спеціальні рецепти. Така пара мала цілющими властивостями. Наприклад, в книзі “Верный путь к здоровью и продлению жизни — русская паровая баня”, яка була видана в Москві в 1904 році рекомендуються настої з лікарняних трав, бальзами і розтирки для використання їх в бані. Приготувати “смачний” пар не просто, для цього потрібна велика практика або консультація спеціаліста. А велика кількість людей тримає приготування пари в секреті.

Перед тим як почати готувати ароматичну пару, потрібно впевнитися, що на середній висоті парилки температура та вологість воздуха потрібної консистенції, тобто не обпалюють і не сушать носоглотку.

А тепер беріть окріп і в нього додавайте різні ароматичні або цілющі речовини, настої і таке інше. Зазвичай додають (з розрахунку на 3 літри): 50г квасу або пива, або половину чайної ложки меда, або один шматочок пиленого цукру, або половину чайної ложки сухої гірчиці (попередньо гарно прожареної) або 7-10 ментолових або м’ятних капель, або половину чайної ложки евкаліптового масла, або одну чайну ложку розчинної кави та інші.

Корисна настойка ромашки аптечної – дикорослої рослини, яка має цілющі властивості. Гарний лікувальний ефект дає додавання в воду хвойного екстракту – жидкого або у вигляді брикетів (заздалегідь розведених в окропі). І те і інше продається в аптеці або настоюється в домашніх умовах. Додавання розчину на камені насичує парильню ароматами хвої, які добре знімають втому після фізичної або розумової роботи.

Запах не тільки сприяє настрою, але й здійснює лікувальну дію. Припустимо,  Вас постійно турбують сухий кашель та щей нескінченні застуди. Щоб загартовувати органи дихання, Вам необхідно в аптеці купити відповідні трави, наприклад, алтей та інші. Підготовлений состав настоянки не обов’язково підливати на камені, можна розбризкувати по стінам, навіть якщо вони викладені кафелем. Ароматичні речовини, проникають через шкіру і  поверхневі дихальні шляхи, сприятливо впливають на центральну нервову систему та інші органи.

Хвойний екстракт рекомендується як заспокійливий засіб при функціональних розладах центральної та периферійної нервової системи, серцево-судинних захворюваннях, в тому числі гіпертонічної хвороби (на початкових стадіях, тобто коли лікарем не заборонено відвідувати баню), а також при перевтомі.

Корисна пара, яка приготовлена з настойкою чебрецю. Якщо у когось порушення сну, то спробуйте сходити в баню приблизно в 16-18 годині і попаритися з настоянкою чебрецю. Ви впевнитися, що сон у Вас стане кращим. Процедуру необхідно повторювати постійно, поки не стабілізується Ваш стан. Так, наприклад, слов’яни для покращення нічного сну замість пухових подушок клали, набиті травою чебрецю. Раніше цього не могли пояснити, а раза все зрозуміло. Виявляється, в рослині містяться духмяні ефірні масла, які благотворно впливають на центри, які відповідають за сон. Така баня підвищує загальний тонус організму, покращує настрій та працездатність.

Невипадково в давнину казали: “Пряные запахи и вкусы естественно оживляют и одобряют телесные чувства здоровых и недугом одержимых”. На Уралі в воду додають настій калуфера, доника та інших духмяних трав. Особливо хороший ефект дає розпарений евкаліптовий віник. В парній його притискають до обличчя та дихають 4-5 хвилин носом.  Запахи деяких настоїв стимулюють діяльність людини і створюють певний настрій до таких висновків прийшли вчені-медики вже давно. Вже в наші дні японські фізіологи встановили, що наприклад, запах жасмину помітно збуджує діяльність головного мозгу. Тонізуючий ефект дає і запах лаванди.

А в цілому рекомендації такі: тонізуючі настойки, масла слід приймати в ранковий час, коли потрібно бадьорити організм. В вечері, навпаки, потрібно використовувати аромати, які заспокоюють і сприяють сну.

Про користь потіння

І так, парилка готова. Можна і попаритися. Але не поспішайте заходити на саму верхню полку, бо Ваш організм ще не підготовлен до високої температури. Спочатку потрібно прогрітися при невисокій температурі повітря, щоб судини шкіри розширилися до потрібного розміру і почалося потовиділення. С цією митою достатньо побувати на нижній або середній полиці парного відділення.

Ми вже згадували, що люди відрізняються один від одного індивідуальними особливостями, але всім без виключення необхідно після 5-7 хвилин прибування в парильні вийти в мильне відділення і посидіти.

Новичку рекомендується заходити до парильні  один раз – полежати в низу, тобто в зоні комфорту і не більше 5 хвилин. Хлестання віником краще відкласти до наступного разу. Якщо після бані будете себе відчувати бадьоро, то наступного разу відвідування парної можна збільшити на 1 хвилину і поступово перейти до 2-3 разовим заходам, доводячи загальну кількість часу в парильні до 15-35 хвилин (в залежності від віку, самопочуття, температурних умов в парильні та інших умов). Взагалі, вся банна процедура не повинна займати більш ніж 2-3 годин, а в парній можна проводити не більш 35 хвилин, незалежно від кількості заходів. І необхідно підкреслити, що протяжність банної процедури визначається не по годинам, а за станом людини, кожен відчуває, коли ому слід покинути парильню.  Досвідчиним парильщикам доцільно спочатку полежати на середній полиці, щоб голова та ноги були на одному рівні. Ще краще, щоб ноги були трохи вище (в сучасних парильнях для цього є спеціальний підножник у вигляді рейки). Таке положення створює природній відтік крові та лімфи з нижніх частин тіла, тим самим полегшуючи роботу серця. Якщо не має можливості лягти, потрібно сісти, але так, щоб ноги були на одній висоті з тілом.

В положенні стоя Ви піддаєте себе ризику теплового удару, тому що температура на рівні голови вища (на 15-20С) по відношенню з тілом. Для того щоб рівномірно прогріти всі області тіла, частіше змінюйте положення, тобто спочатку лягайте на бік, потім на спину, на інший бік і на живіт. В парильному відділі слід завжди дихати носом: при цьому горячий воздух охолоджується, а занадто сухий – зволожується. Прогрів тіло на протязі 5-7 хвилин, не потрібно різко вставати на ноги: Ви ризикуєте на мить втратити рівновагу. І хоча це явище само по собі безпечно,  можна впасти і сильно травмуватися. За хвилину до виходу з парильні, якщо ви лежали, сядьте, щоб підготувати систему кровообігу до положення стоя.

При виході з парильного відділення (це стосується кожного) не слід сразу лягати відпочивати, потрібно 2-3 хвилини походити. При цьому корисно піднімати руки догори і виконувати глибокі вдохи, після чого рекомендується обмитися під теплим душем. Те саме виконайте і перед повторному заході до парильні.

Перед кожним наступним відвідуванням парильні потрібно добре відпочити 15-20 хвилин (5-7 хвилин в мильному відділенні, а потім в роздягальні, добре вкришивсь простирадлом або надів халат). Як в мильному відділенні, так і в роздягальному не повинно бути протягів, холодно.

Для підтримання тепла і продовження потовиділення можна випити горячего чаю або іншого вітамінізованого напою. Не потрібно пити залпом, краще маленькими ковтками.

В залежності від стану і мети парильне відділення можна відвідувати 4-3 рази. Після кожного наступного сеанса відпочинок в мильному відділенні або роздягальні повинен збільшуватися.

Якщо Ви вирішили попаритися з віником, то це робиться після першого або другого заходу, коли організм буде готов к біль сильнім температурним впливам. Між заходами в парильню приймають контрастні процедури. Але тим хто хоче скинути зайву вагу, треба пам’ятати, що будь-яке охолодження сразу же рефлекторно припиняє потовиділення, а це заважає подальшому зниженню ваги. Дуже корисно проводити в бані масаж.  Роблять його відразу після виходу з парного відділення. Перед масажем ні в якому випадку не потрібно охолоджуватися, навіть виходити в прохолодне приміщення. Не варто пити прохолодні напої. Горячий чай або молоко п’ють не поспішаючи, маленькими ковтками і не більше ніж склянку. Загальний час масажу в бані після парильні 25-35 хвилин. Кожен масаж повторюється 3-4 рази. Процедуру можна переривати походом до парильні (на 3-5 хвилин). Якщо не  втомилися, то корисно самому -пошмагати віником по всьому тілу.

Після масажу приймають теплий душ (1-2 хвилини) і миються. Перед уходом з мильного відділення незайвим буде на 1-2 хвилини зайти парильню, а потім під теплий душ та в роздягальню.  Не слід вдягати речі, якщо ви не охолонули і продовжуєте потіти.

Перед уходом з бані не рекомендується плавати в прохолодному басейні, обливатися холодною водою, обтиратися снігом. Ці процедури завжди перемежовуються з заходами до парильні. А перед виходом на вулицю, особливо взимку,  потрібно трохи відпочити в прохолодному приміщенні. Слід пам’ятати, що баня – засіб зміцнення здоров’я. Тому ніякі “рекорди” тут не мають сенсу. Рекордно довге прибування в парильні і рекордно висока температура – нічим невиправдані фактори ризику, котрі і здорового чоловіка можуть зробити хворим.
Тим кому важко витримати банне навантаження, можна дотримуватися такого порядку процедури. Спочатку вимити голову, руки, ноги. Після того сполоснутися і відпочити в мильному відділені, якщо в ньому не душно. Краще вийти в роздягальню, і сховавшись під простирадлом посидіти  7-10 хвилин. Потім вимитися гарячою водою і йти паритися. В парильні обирайте температуру яка Вам підходить і сидячи парится. Але найкращий варіант, це коли Ви ляжете і Вас попарять. Після цього, відпочити в мильному відділенні, можете омитися.

Викладена методика баної процедури стосується всіх видів бані. В тому випадку, коли парятся без віника, то лежати на полиці, необхідно час від часу перевертатися. Це допоможе більш рівномірно пропарити всі частини тіла. Не очикуйте дива, відвідавши баню один раз. Якщо нею користуватися регулярно і правильно, то в найближчий час Ви помітите, що стали активніше на роботі, менше втомлюєтеся, нервуєте, а пропустив баную процедуру, Ви зразу відчуваєте себе, як кажуть, “не в своей тарелке”..

Як правильно паритися віником

Віник в бані використовують не для екзотики, з його допомогою здійснюється більше ефективну дію на всі органи і системи організму людини. “масаж віником” підсилює кровообіг не тільки в шкіру, але і більш глибших тканинах, що сприяє покращенню розподілу крові, лімфи та міжтканевої рідини в усьому тілі. В результаті значно посилюється потовиділення, виводяться непотрібні організму продукти, підвищується шкіряне дихання. Все це сприяє більш посиленому обміну речовин. Будь-який віник, виділяє корисні речовини – фітонциди, які забезпечують бактерицидний ефект. Крім того, ефірні масла, які знаходяться в листя та гілках, при потраплянні на шкіру, покращують обмін речовин, підвищують її тонус, запобігають передчасному старінню і дряблості шкіри.

Паритися краще вдвох, по черзі хлестая віником один одного. Найбільш раціональне положення тіла для цього, кого парять – лежачи на полиці. По-перше, температура  при цьому діє на всі частини тіла однаково. Бо навіть в упорядкованих банях різниця температури повітря на рівні ніг та голови (якщо паритися стоячи) складає до 20С. Це несприятливо впливає на  теплорегуляцію, до того ж голова перегрівається, що шкідливо. По-друге, при положенні тіла лежачи створюються найбільш сприятливі умови для розслаблення всіх частин тіла.  Якщо не має можливості лягти, паритися краще в положенні сидячи, при цьому ноги не повинні звисати, їх потрібно підняти до рівня тіла (тобто покласти на полицю). Проведені досліди довели, що в положенні лежачи пульс в середньому на 8-10 одиниць на хвилину рідше, відповідно, навантаження на серцево-судинну систему знижується. Особливо це важливо для тих, кто паритися вперше.

Ми вже казали, що віник повинен бути легким, ручки тонкі, акуратно обернені бинтом або іншою м’якою тканиною. Якщо не дотримуватися цього правила, то навіть найміцніші руки вкриваються водяними мозолями (ось чому рекомендуються і рукавиці). До того ж легким віником більш ретельно “опрацьовуються” м’язи і суглоби.

Парити один одного віником треба “за накою”, зачастую бачимо, як один іншого буквально мучить биттям. Спочатку потрібно борати полиці з потрібною для Вас температурою повітря і лягти на живіт, витягнувши  руки вдовж тіла. Потім партнер двома віниками повинен виконати погладжування від стоп до голови. В зворотньому напрямку один віник ковзає по одному боку, а інший по іншому, потім по боковим частинам тазу, стегнам та литкових м’язам до стопи – так 2-3 рази. Далі віники потрібно підняти догори, так щоб захопити більш гаряче повітря, спустити на поперек і притиснути їх рукою на 1-3 секунди. Ці ж самі руки виконуються в області лопаток, на колінних суглобах. Весь комплекс повторюють 3-4 рази. При цьому слід звернути увагу на те, щоб віники не по повітрю переміщалися, а обов’язково притискалися до тіла. В парильні температура повітря дуже висока і шкіра не витримує спеки, віники потрібно пересувати повільно, не піднімаючи до гори. Печіння шкіри знімають віником, який заздалегідь опускають в прохолодну воду. В банях, де температура і вологість повітря оптимальна, віники мочити не слід, інакше вони втрачають здатність нагнітати жар. Крім того, вони злипаються і стають важкими. Сухий легкий віник хорошо збирає з поверхні тіла рівномірно розподіляє по ньому більш прогріте повітря навколишнього середовища.

Температура повітря в парному відділенні встановлюється індивідуально в кожному окремому випадку. Наприклад, в суховоздушній (фінський, російські) бані температура повітря в межах 90-120С, відносна вологість 10-25%, а в сирій – 50-70С і вологість до 100%. Це оптимальні норми для пропарювання з віником. Але для деяких цього недостатньо. Підсилення дії жаром на тіло людини можна досягти швидким переміщенням віників з одної ділянки тіла на інші та періодично піднімати їх вище, мов би нагріваючи гарячим повітрям, что створює необхідний жар.

 

Матеріал з сайту vbani.ru.